Хіба можна сумувати за майбутнім, якого не буде?
І для чого я думаю про те, що могло бути в нас, якщо у тебе вже сім'я?
Чому я складаю плани на нас?
Я вигадую свою реальність, тому що слабка щось робити?
Але ж я люблю життя.
І самою не хочу бути.
Я хочу отримувати задоволення.
Ще не кінець…